Есть ли налог на ветрогенератор

Налог на воздух для владельцев ветряков!

Здравствуйте, хочу поделиться одной новостью которую я узнал недавно.
Я живу в Забайкальске. Это город в Забайкальском крае. Город на границе с Китаем. Таможенный городок. Здесь как нигде видна дикая разница между Китаем и нашей несчастной страной. Разница в цене на электроэнергию, бензин и жилье в разы меньше в Маньчжурии — городе который видно из окна через границу.

Слышал что в Благовещенске пенсионеры сдают квартиры, а сами уезжают на ту сторону Амура в Китай — выжить легче. Но это я так вспомнил. Но последний случай меня просто убил.

Тут в Маньчжурии степь и у нас в Забайкальске степь, ветра постоянные. И Китай продает ветряки для выработки альтернативной электроэнергии, сами китайцы на той стороне тыкают их везде эти ветряки. Так вот и наш городок потихоньку помаленьку начал обрастать, как раньше спутниковыми тарелками, теперь — ветряками.

И что вы думаете?! Через некоторое время всех заставили штрафами и угрозами чиновники их убрать — потаму что нет ни у кого лицензии на выработку электрической энергии. Ветер это природный ресурс и что бы его добывать и использовать нужна лицензия. — официальная претензия власти. Налог на воздух! Как вам это?!

Сколько же можно терпеть такое издевательство? Когда же народ наконец проснётся. Сил нет терпеть.

Нужно ли разрешение на установку ветрогенератора?

Дата публикации: 3 декабря 2013

У вас есть разрешение пользоваться электрочайником?

Вопрос с подвохом и нескрываемой иронией. В нашем русском характере (под словом «русском» имеется в виду всё или подавляющее большинство населения России и бывшего СССР) есть давно замеченная особенность: мы или любим до слёз, или бьём до смерти. То же самое относится и к любым законам, указам и постановлениям правительства: или боимся их безумно, или полностью игнорируем. Вопросу «Нужно ли разрешение на пользование ветряком?» или мало кто придаёт значение, или вообще не пытается на него ответить. А напрасно. Есть маленькие секреты больших неприятностей.

Допустим, вы живёте в 12-этажном доме на 11-ом этаже и решили на крыше установить индивидуальный ветрогенератор мощностью не более 75 квт. Надумали, купили и установили?

Нет, на самом деле, в жизни всё обстоит не так, как нам хотелось бы. Надо учитывать психологию соседей, руководителей ЖЭКа или домового комитета. Государство ещё до таких мелочей, скажем прямо, не дошло, налог на ветер не придумало, а мнение окружающих людей надо учитывать. И неплохо бы зафиксировать их согласие на бумаге. Знаете, для чего? Сегодня он согласится, а завтра может раздумать и напрочь отказаться от своего вчерашнего согласия.

На сегодняшний день официально признано, что использование ветряка равноценно эксплуатации бытовых приборов, вплоть до электрочайника. То есть, никакой налог за это не взимается. И если какой-то важный монтёр горэлектросети пожелает содрать с вас мзду за установку ветряка без его разрешения – вежливо, не повышая голоса, спросите, дорожит ли он своим рабочим местом. Или поинтересуйтесь: «Может, вам показать разрешение на пользование электрочайником?». Подписанное согласие соседей и руководителя домового комитета на установку ветрогенератора на крыше дома дороже всяких электриков в законе.

Вы подчиняетесь не только закону ветра

Пока нет никаких запрещающих документов на установку индивидуального ветряка. И не взимается налог за его эксплуатацию. А что не запрещено, то разрешено. Официальное разрешение может потребоваться только в том случае, когда вы запланировали поставить ветрогенератор большой мощности. Потому, что это связано с оборудованием бетонного фундамента для мачты, ограждением, занятием определённого участка земли. В данном случае надо иметь разрешение на капитальное строение. На территории усадьбы своего загородного дома можно без всяких препятствий со стороны властей установить ветрогенератор мощностью не выше 75 квт. Это, кстати, общепринятая норма во всех нормативных документах об использовании ветровой энергии.

В остальных случаях вы подчиняетесь только «закону ветра». Именно он диктует вам, на какую высоту поднимать мачту, чтобы ветрогенератор работал на «полную катушку», надо ли усиливать мощность параллельными источниками питания — солнечными батареями, или сетевой энергией.

И, тем не менее, чтобы окончательно оградить себя от серьёзных неприятностей, перед покупкой ветрогенератора и его установкой совсем нелишне утрясти следующие нюансы. Прежде всего, ознакомьтесь с местными постановлениями, которые касаются индивидуального электроснабжения. Есть ли какие-то ограничения на использование ветрогенератора, существует ли нормативный местный закон, регламентирующий налог на установку и эксплуатацию ветрогенератора. Эта информация оградит вас от лишних финансовых расходов и неприятностей.

Если вы надумали монтаж ветрогенератора осуществить в посёлке коттеджного типа, непременно надо взять письменное согласие в компании, которая предоставляет посёлку коммунальные услуги и запастись разрешением на установку ветросистемы.

И получается, что государственных документов, запрещающих использование ветрогенератора не существует, зато много создано подводных камней в потоке нашей жизни. Таков наш российский менталитет и от этого никуда не денешься.

Четыре основных барьера

На пути получения разрешения на возведение ветрогенератора существует четыре непредвиденных препятствия, о которых надо знать задолго до покупки ветроагрегата и начала работ по его монтажу. Перечислим их.

  1. Мачта. Её высота. В некоторых странах ограничивается высота индивидуальных строений, с чем обязательно надо ознакомиться. Или вблизи аэропортов, мостов, тоннелей запрещается возведение любых строений выше 15 метров и должны быть обеспечены светоотражающей сигнализацией. Поэтому без уточнения этих нюансов нельзя приниматься за сборку ветрогенератора.
  2. Шумовые эффекты от лопастей и редуктора. В инструкции по эксплуатации должен быть указан максимальный уровень издаваемого шума при самых больших оборотах ротора. Можно с помощью прибора по измерению уровня звука определить самостоятельно шумовые параметры и зафиксировать это документально. В конце следующего раздела данной статьи приведены шумовые нормы международных нормативных документов.
  3. Эфирные помехи для телекоммуникаций. Снабжён ли ветряк защитой от создания телепомех. Если эту проблему не устранить преждевременно, то потом придётся демонтировать установку и нести большие финансовые затраты.
  4. Ещё препятствием для монтажа ветрогенератора, возможно, может оказаться экологическая служба, объясняя запрет или ограничение установки тем, что, дескать, здесь проходит путь миграции перелетных птиц, что маловероятно.

Заблаговременное устранение этих барьеров поможет избежать неприятностей после монтажа ветрогенератора. Следовательно, чтобы не подвергнуть себя разочарованию и пустым немалым затратам денег, надо покупать агрегаты у тех производителей, которые имеют лицензии на выпуск данной продукции.

Документы и вымыслы о разрешении

А сейчас внимание на монитор! Следующая информация требует особого подхода. Именно с неё надо начинать последующее изучение характеристики ветрогенераторов. Чтобы она хорошо запомнилась, оформляем её подачу в пунктуальном формате.

  1. Малые ветроэнергетические установки мощностью до 1 квт приравниваются к бытовым изделиям, поэтому никаких справок и документов на установку не требуют. С учётом вышеизложенных в других разделах данной статьи замечаний, их можно смело устанавливать, получать бесплатную электроэнергию и не платить налог государству. Ветер и солнце пока принадлежат народу.
  2. Есть Постановление Кабинета Министров России «О векторе государственной политики в области нетрадиционных источников энергии», в котором чётко зафиксировано, что ветроустановки мощностью до 75 квт не подлежат сертификации. Такое положение распространяется и на все импортные товары данной категории. Документ не обязывает производить экспертизу тем агрегатам, у которых энергоёмкость менее 75 квт.
  3. В Распоряжении Правительства Российской Федерации от 8 января 2009 года подробно изложены основные направления госполитики по использованию ветрогенераторов вплоть до 2020 года. То есть, никаких препятствий не должно быть на пути инициативы отдельных граждан по установке ветровых электростанций.
  4. Перед покупкой и монтажом ветроустановки неплохо познакомиться с нормативными документами местной власти по интересующему вас вопросу. Например, в Ленинградской области в числе законодательных актов есть такой документ «Принцип обустройства дачных посёлков», принятый 24 мая 2000 года. Во втором пункте прямо сказано: «без всякого препятствия со стороны всех коммунальных служб области разрешается использовать ветрогенераторы на садовых участках».

А теперь о вымыслах. Досужие языки молотят всякую чушь по поводу того, что, дескать, изобретён «налог на ветер», что ветровая электроэнергетика вошла в разряд налогоплательщиков России. Бытовая, не коммерческая ветровая энергия никакими налогами не облагается. Установил по всем правилам соседства ветрогенератор – пользуйся на благо своей семьи. Ветер и солнце не являются государственной принадлежностью.

Смотрите так же:  Договор порядка пользования жилым домом

Некоторые сомневаются в том, что в органах госнадзорохрантруда, энергонадзора надо или не надо получать разрешение на электрооборудование с потребляемой мощностью выше 5 квт. Не будем подменять понятия. Речь в официальных документах идёт о приборах–потребителях энергии, а не производителей. Поэтому никуда не надо ходить и не искать ненужных приключений.

На Украине, например, в статье 8 налогового кодекса каждый налог разделяется на местный и государственный, а в следующих двух статьях обнародован список всех установленных обязательных платежей. И среди перечисленных платы за пользование ветряной энергии в списке нет.

А теперь о шуме. Ветрогенератор мощностью 10 квт издаёт шум в пределах 40 децибел, если стоять прямо под установкой. А допустимая шумовая норма всех нормативных документов Европы и России – 80 децибел. Так что, с недовольными соседями, которые не испытывая никаких неудобств, пытаются вас шантажировать, можно разговаривать с помощью веских доказательств.

Задумали пользоваться ветровой энергией – зелёный вам свет к претворению в жизнь вашей мечты. Мелкие неурядицы, о которых мы здесь рассказали, можно спокойно уладить, а со стороны государства никаких препятствий не существует.

В Германии жители уже протестуют против установки ветрогенераторов:

… народные ветряки!

Ветрогенератор своими руками – продажа, чертежи, установка.

На Сорочинской ярмарке к нам подходило несколько человек с одним и тем же вопросом, а иногда и ужасными свидетельствами того, что к их знакомым владельцам ветряков яляются налоговые инспектора и требуют заплатить налоги за пользование природными ресурсами, коим в нашей стране также является и ветер. И что даже, якобы, некоторым владельцам под давлением неопровержимых аргументов этих чиновников, пришлось демонтировать свои ветряки! Что на это сказать? При отсутствии юридической грамотности вкупе с полным отсутствием желания отстативать свои права у наших граждан с их слепой верой во всезнание и всемогущество контролирующих органов, в нашей стране возможно все, что угодно. Чтобы закрыть этот вопрос раз и навсегда, мы обратились к квалифицированному юристу, который по нашему запросу проработал тему “налога на ветер” юридически, с позиции действующего законодательства. Вот его комментарий:

Щодо плати за використання
енергії вітру та сертифікацію
вітроелектростанцій (ВЕС)

1. Справляння платежів (зборів) за використання енергії вітру.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників визначені Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов’язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам. Будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про систему оподаткування» об’єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про систему оподаткування» в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі); місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):
1) податок на додану вартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
16) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
17) збір до Державного інноваційного фонду;
18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
19) фіксований сільськогосподарський податок;
20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року);
22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;
24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);
25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
26) збір за проведення гастрольних заходів;
27) судовий збір;
28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
Податки і збори (обов’язкові платежі), зазначені в пунктах 7, 8, 10, 11, 13, 14 частини першої цієї статті, на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) визначаються в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про систему оподаткування» до місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:
1) збір за припаркування автотранспорту;
2) ринковий збір;
3) збір за видачу ордера на квартиру;
4) курортний збір;
5) збір за участь у бігах на іподромі;
6) збір за виграш на бігах на іподромі;
7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;
8) збір за право використання місцевої символіки;
9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;
10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
11) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
12) збір з власників собак.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
в) атмосферне повітря;
г) підземні води;
д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;
е) лісові ресурси державного значення;
є) природні ресурси в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
ж) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об’єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України “Про тваринний світ” і які перебувають у державній власності, а також об’єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об’єктами загальнодержавного значення;
з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених.
Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення й інші природні ресурси.
До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Смотрите так же:  Железноводск проживание

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» атмосферне повітря – життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Вікіпедія дає визначення вітру як потоку повітря. Відповідно до ГОСТ 26883-86 (Авіаційна метеорологія) під вітром розуміється потік повітря, що рухається відносно земної поверхні зі швидкістю більше 0,6 м/с.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. № 2002 затверджено Механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, відповідно до якого платниками збору є Державне підприємство «Енергоринок» та юридичні особи – виробники електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії. Відповідно до п. 3 вищезазначеного Механізму об’єктом обчислення збору є:
для Державного підприємства «Енергоринок» – вартість відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість;
для юридичних осіб – виробників електричної і теплової енергії – вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, зменшена на вартість електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками і малими гідроелектростанціями потужністю до 20 МВт, та теплової енергії без урахування податку на додану вартість.
Юридичні особи – виробники електричної енергії на малих гідроелектростанціях потужністю до 20 МВт спрямовують кошти у розмірі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію на будівництво нових та реконструкцію і модернізацію діючих малих гідроелектростанцій потужністю до 20 МВт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» когенераційна установка – комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію.

Висновок: чинним законодавством не передбачено справляння яких-небудь платежів (зборів) за використання енергії вітру, у тому числі під час виробництва електричної енергії вітровими електростанціями.

На сьогодні в Україні на законодавчому рівні стимулюється використання альтернативних джерел енергії, до яких, відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», віднесено і енергію вітру як одне із відновлювальних джерел енергії. Прикладом цьому є прийняття Верховною Радою України 01.04.2009 р. ЗУ «Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії». Цим Законом було доповнено Закон України «Про електроенергетику» статтею 171 (Стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії), відповідно до якої величина “зеленого” тарифу встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики. Величина “зеленого” тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру. Коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні:
1,2 – для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 КВт;
1,4 – для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких більша за 600 КВт, але не перевищує 2000 КВт;
2,1 – для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 2000 КВт.
А останній абзац статті 5 зазначеного Закону викладено в новій редакції, що передбачає оплату електростанціям, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості із розрахунків за електроенергію.

В свою чергу на регіональному рівні Уряд АР Криму прийняв 25.01.96 р. постанову № 23 «Про розвиток вітроенергетики в Криму», якою надав пільги при виробництві і будівництві вітроелектростанцій.

2. Ліцензування діяльності в електроенергетиці.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування у сфері електроенергетики здійснюється згідно з законом, що регулює відносини у цій сфері.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається Національною комісією регулювання електроенергетики України. Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання без ліцензії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені в умовах і правилах здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1. Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 08.02.96 р. № 3 ліцензуванню підлягає діяльність суб’єктів підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, які:
мають у своїй власності чи користуванні обладнання встановленої потужності не менше 5 МВт;
мають у своїй власності чи користуванні обладнання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел (крім доменного та коксівного газів) встановленої потужності не менше 10 МВт, або мають намір продажу виробленої електричної енергії зазначеним обладнанням незалежно від встановленої потужності на оптовому ринку електричної енергії України.

3. Сертифікація вітроелектростанцій.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 р. № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов’язкову та добровільну.

Відповідно до ст. 14 Декрету КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію» державну систему сертифікації створює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання – національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, у тому числі затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, та визначає її запровадження.

Відповідно до ст. 15 Декрету КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію» сертифікація на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації. Обов’язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. У зазначеному Переліку відсутні вітрові електростанції.

17 травня 2001 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 2406-III «Про підтвердження відповідності», який визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності.

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону до об’єктів підтвердження відповідності відноситься і продукція. Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону продукція – будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про підтвердження відповідності» процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами. Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності.

З питанням про запровадження технічних регламентів щодо підтвердження відповідності вітроелектростанцій слід звертатись із відповідним запитом на адресу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Що стосується чинності постанови КМ України від 15.07.98 р. № 1094 «Про державну експертизу з енергозбереження», то вона є чинною і на сьогодні. Пункт 5 вищезазначеної постанови зобов’язував органи Державної митної служби здійснювати починаючи з 1 січня 1999 р. митне оформлення продукції за наявності позитивного висновку експертизи з енергозбереження документації на придбані енергоємну техніку, технології та матеріали відповідно до переліку, що затверджується Державним комітетом з енергозбереження. Однак постановою КМ України від 21.05.2009 р. № 493 п. 5 постанови № 1094 визнаний таким, що втратив чинність. У зв’язку з втратою чинності п. 5 постанови № 1094 було визнано таким, що втратив чинність і Перелік нової енергоємної техніки, енергоємних матеріалів, на документацію щодо придбання (купівлі) яких Державною інспекцією з енергозбереження видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення. В той же час Перелік об’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, що є додатком до постанови № 1094, залишається в силі і в цьому Переліку зазначена документація на створення нової енергоємної техніки і документація на придбання за імпортом нової енергоємної техніки.

Смотрите так же:  Договор возмездного оказания услуг форма договора

Зі слів прес-секретаря Міністра палива та енергетики Фента Ді (дані із сайту ugmk.info) на сьогодні НКРЕ розробляє регуляторні документи, що стосуються укладення договорів та надання технічних умов для будівництва вітрових електростанцій.
В пресі активно обговорюється тема використання вітроенергетичних та сонячних установок. Звертається увага, що спеціального законодавства про побутове використання вітроенергетичних та сонячних установок в Україні не існує. При цьому виробники вітряків зазвичай пропонують прирівнювати їх до звичайних побутових електроприладів (адже ми використовуємо на тих самих умовах бензинові та дизель-генератори, чи не так?). Також звертається увага, що обладнання обов’язково має бути сертифіковане в Україні і мати висновок про відповідність Системі стандартів з охорони праці (ССТБ). Тому що вітряки зазвичай монтуються на високій опорі, тому необхідно забеспечити захист від удару блискавки (встановити громовідвід). І ще звертається увага, що в Україні заборонений продаж енергії від приватних вітряків та сонячних батарей фізичним та юридичним особам або у загальну мережу, що мали випадки порушення кримінальної справи з цього приводу в Криму та Одесі.

Адвокат О.В.Матвієвський, 01.09.2009 р.

Есть ли налог на ветрогенератор

..при установке, допустим, ветряного электро-генератора ты обязан его зарегистрировать, ты автоматом становишься предприятием по добыче электричества, а значит должен как предприятие платить налог, за потребляемый ресурс, так же налог с продаж, на случай если захочешь обеспечивать энергией еще кого то и брать за это доход. Короче правительство даже на воздухе умудряется набивать карман. (цитата)

(мало ответивших, посему вопрошаю вторично, подскажите раздел обсужд.) 8 лет

Налог на ветряк?

Здравствуйте, у меня стоят 4 ветряка по 1кВт каждый(самодельные). Я использую их для своих нужд, насосы для пруда, электричество.
Могут ли ко мне прийти со стороны государства предъявить претензии, и если придут, то на какие документы мне стоит ссылаться?
Заранее спасибо. С уважением, Сергей.

Якщо Ви використовуєте дану енергію для особистих потреб то ніякі коннролюючі органи Вас не заставлять платити податки, а якщо Ви будете залишки продавати для інших осіб то вже із цих доходів будете сплачувати податки.

Ваш вопрос можно было бы назвать «Налог на ветер». )))

В принципе, Ваши переживания понятны. на практике нам доводилось сталкиваться с ситуациями, когда к знакомым владельцам ветряков приходили представители налоговых органов и требовали заплатить налоги за пользование природными ресурсами , коим в нашей стране также является и ветер. А от некоторых требовали даже демонтировать свои ветряки.

Однако, действующим законодательством не предусмотрено взимание каких-либо платежей (сборов) за использование энергии ветра, в том числе при производстве электрической энергии ветровыми электростанциями.

Деятельность по производству электрической энергии субъектов хозяйствования без лицензии разрешается, если величина установленной мощности или отпуск электрической энергии меньше показателей, определенных в условиях и правилах осуществления предпринимательской деятельности по производству электрической энергии.

Согласно п. 2.1. Условий и правил осуществления предпринимательской деятельности по производству электрической энергии, утвержденных постановлением Национальной комиссии по вопросам регулирования электроэнергетики Украины от 08.02.96 г. № 3 лицензированию подлежит деятельность субъектов предпринимательской деятельности по производству электрической энергии, которые:
имеют в своей собственности или пользовании оборудование установленной мощности не менее 5 МВт;
имеют в своей собственности или пользовании оборудование, производящее электрическую энергию с использованием альтернативных источников (кроме доменного и коксующегося газов) установленной мощности не менее 10 МВт, или намерены продавать произведенную электрическую энергию независимо от установленной мощности на оптовом рынке электрической энергии Украины.

Кроме того, в Перечень продукции, подлежащей обязательной сертификации в Украине, ветровые электростанции также не входят.

Разрешение и налог на ветрогенератор в России: правда и домыслы об установке ветряка

Возрастание интереса к альтернативным источникам энергии способствует продвижению и развитию ветроэнергетики. Возможность обладать собственным источником электричества привлекательна и заманчива для всех владельцев дачных или частных домов. Особенно актуален вопрос для жителей отдаленных поселков, где сети изношены, случаются частые перебои с подачей электроэнергии, а бензиновые или дизельные генераторы не всегда удобны, нуждаются в топливе.

Изготовление или приобретение готового ветрогенератора означает появление большей свободы, независимости от сетевых ресурсов. Но как обстоит дело с законностью установки, не станет ли она нарушением действующих норм и правил и не создаст ли ветряк для своего владельца множество проблем административного порядка? Попробуем разобраться вместе.

Правда и домыслы об установке ветрогенераторов

Монтаж ветряка — процедура заметная, вызывающая множество разговоров, пересудов и пересказывания различных слухов, сплетен. Особенно это скажется при установке ветряка на многоквартирном доме, где устройство окажется в непосредственной близости от многих соседей, людей посторонних и не всегда благоприятным образом настроенных относительно чьих-либо инициатив.

Тут же всплывают разные «теории» о притягивании молний, искажении радио- и телевизионного сигнала, отсутствии качественной мобильной связи, высоком уровне шума, сильной вибрации и прочих ужасных последствиях монтажа ветряка. Насколько все это верно, никто не знает, но руководствуются всеобъемлющим: «а вдруг?»

Возникновение таких ситуаций и настроений следует всячески избегать. От точки зрения соседей во многом зависит, будет ли ветрогенератор работать, принося своему владельцу удовлетворение от использования полезного устройства, или нет. Необходимо проводить разъяснительную работу, демонстрировать пользу и безопасность устройства.

Нужно ли разрешение на установку ветряка?

Разрешение на установку ветрогенератора как такового не требуется. Если возникнут какие-либо претензии со стороны местных властей (что вряд ли), то следует поинтересоваться, на основании чего такие разговоры ведутся. Каких-либо разрешительных документов для подобных устройств попросту не существует, так как ветрогенераторы не имеют широкого распространения на территории России и никем не рассматриваются в качестве серьезных энергетических установок.

Возможные проблемы с представителями энергосбытовых компаний никаких оснований под собой не имеют и могут быть проигнорированы.

Сложнее обстоит дело с несогласными соседями. Они могут обратиться в местную администрацию с различными жалобами на шум, помехи, вибрацию и прочие неудобства, связанные с работой ветряка. Здесь надо внимательным образом разобраться, в чем суть их требований и постараться решить вопрос мирным путем.

Если дело дойдет до судебного разбирательства, решение может оказаться в их пользу, поскольку доказать отсутствие оснований с их стороны будет нечем. Кроме того, претензии вполне могут оказаться обоснованными, что однозначно потребует устранения источника беспокойства для них.

Что говорит закон?

Никаких законодательных нормативов, запрещающих использование ветрогенераторов, не существует. Во всяком случае, мощностью до 75 кВт. Такие устройства приравниваются к бытовым электроустановкам, на которые не требуется никаких разрешений. Установки, имеющие мощность более 75 кВт, считаются промышленными и должны пройти сертификацию, что существенно усложняет их использование.

Возможны проблемы иного характера. Например, в регионе может быть установлено ограничение по допустимой высоте мачты для ветряка. Есть подобные нормы для установки мачт вблизи аэродромов, линий электропередач, излучающих антенн радиостанций и т.д. Нарушение региональных правил может стать причиной судебного решения, запрещающего использование ветряка полностью или предписывающего привести состояние сооружения в установленную норму.

Налогообложение

Не менее частым вопросом является налогообложение ветрогенераторов. Здесь необходимо четко различать, с какой целью производится выработка электроэнергии. Если имеются продажи, то налог платить придется, но если установка используется для собственных нужд, то никакого налогообложения не предусмотрено, поскольку платы за ветер пока еще не ввели.

Иногда встречаются жалобы на местные власти, вынуждающие пользователей демонтировать ветряки. Если установка соответствует всем требованиям по мощности, высоте мачты и прочим параметрам, то претензии администрации не имеют под собой законных оснований.

В таких случаях правильным решением станет игнорирование подобных претензий. Пусть подают в суд, где доказывают свою правоту, если это возможно. Для пользователя ветряка важно понимание, что он никаких нормативов не нарушает, пользование ресурсами в данном случае не требует лицензирования, так как ресурс неисчерпаемый. Если нет нареканий со стороны соседей, то все в порядке, использование ветрогенератора вполне законно.